Мер Варшави про реформи в місті

Ганна Гронкевич-Вальц, мер Варшави, розповіла про реформи в місті, здійснені за дев’ять років її перебувані на посаді. Серед них – транспортна реформа: розвиток громадського транспорту (будівництво метро, заміна старого електротранспорту, нова система квитків), розвиток велоструктури. Започаткована реформа переробки сміття. Наведено лад з теплопостачальними компаніями.
А ще звертає увагу, що місто вкладає суттєві кошти в різні освітні проекти. Від будівництва нових шкіл і дитячих садочків та забезпечення комп’ютерами дітей з незаможних родин до створення Центра науки Коперника
Більш детально про реформи в Варшаві тут

Warszawa_Grzybowski_Square

Warszawa Grzybowski Square
Adam Smok, CC BY 2.0

Advertisements

«Зелена» трансформація міського транспорту на прикладі Скандинавії

ХХІ століття називають «століттям міст». Вже зараз більше половини населення світу проживає в містах. В Україні міське населення становить майже 70%. На міста приходиться головна частка у споживанні, виробництві та забрудненні навколишнього середовища, що включає в себе викиди парникових газів, забруднення повітря  і утворення відходів. У той же час, завдяки концентрації різного роду ресурсів, міста можуть виступати інноваційними центрами і  розглядатися як джерело можливостей для сталого розвитку. Міське планування і управлінські підходи місцевої влади можуть сприяти розвитку сталих суспільств. Це добре можна продемонструвати на прикладі «зеленої» трансформації інфраструктури міського транспорту.

Затори, аварії, забруднення повітря – це ті проблеми з якими стикаються багато міст. Міська влада на своєму рівні може впливати на вирішення багатьох цих проблем. Далі хочеться привести декілька прикладів з досвіду скандинавських країн, які є лідерами в розвитку «зеленої» економіки.

Велосипедна столиця

Півстоліття тому міська влада Копенгагена в плануванні міста приділяла основну увагу питанням збільшення автомобільного потоку. Потім було прийнято рішення прибрати автомобілі з головних вулиць міста. З тих пір, в транспортній інфраструктурі міста відбулися значні зміни. На перше місце вийшли велосипеди. Зараз майже половина поїздок, що здійснюється жителями данської столиці, припадає на велосипеди, а відсоток поїздок автомобілем скорочується щороку.

Такі зміни добрі не тільки з точки зору екології, але мають і економічну перевагу. Місто підрахувало, що використання велосипеда приносить суспільству прибуток в 1,22 данську крону з кожного кілометра. В той же час, як використання автомобіля і пов’язані з ним забруднення повітря, шум, затори і нещасні випадки приносить збитки в 0,69 крон/км.

cyclists_in copenhagen

Велосипедисти в Копенгагені.
Colville-Andersen. CC BY-NC-ND 2.0

Міське «зелене» планування спонукає людей діяти стало, не думаючи при цьому про екологію. Більшість людей в Копенгагені користується велосипедом тому, що це, по-перше,  зручно, і, по-друге, корисно для здоров’я. Екологічна вигода тільки на третьому місці. Міська влада впроваджує багато ідей для того, щоб  зробити велосипед зручним і безпечним засобом пересуванням. Серед цих реалізованих ідей: спеціальні світлофори, доріжки для пересування на різних швидкостях, опори і поручні для зупинки на перехрестях, сміттєві контейнери, що нахилені вбік до велосипедистів. Міські ради в усіх містах можуть створювати подібні умови для стимулювання змін в транспортних пріоритетах мешканців.

Фотоблог про велосипедистів Копенгагена

Крістіанстад

Крістіанстад – місто в Швеції з населенням 30 000 жителів. У минулому, місто  відчувало дефіцит палива для промисловості, транспорту і опалення. В той же час місцеві харчові підприємства і молочні ферми в результаті своєї діяльності виробляли багато відходів. Коли влада міста розглянула ці два факти разом, то вони предстали як проблема і рішення цієї проблеми. Відходи можуть бути джерелом енергії при переробці їх на біогаз. Зараз у місті діють три біогазові станції. На виробленому на цих станціях біогазі працюють всі міські автобуси, сміттєві вантажівки і весь транспорт міського автопарку. Багато приватних компаній і мешканців міста також заправляють свої автомобілі більш екологічним біогазом. Біогаз також використовується в централізованій системі опалення будинків жителів Крістіанстада.

Електромобільна столиця

Осло має амбітні плани щодо зменшення викидів парникових газів. Міська влада вірить, що збільшення частки електромобілів на вулицях міста допоможе в досягненні поставлених цілей. Кілька років тому Осло приступило до розробки стратегії по збільшенню числа електричних точок зарядки з метою спонукання громадян купувати електромобілі. Стратегія вже принесла дивіденди. Сьогодні  Осло є світовим лідером по кількості електромобілів на душу населення. В місті вже обладнано 700 громадських безкоштовних зарядних станцій, які дозволяють власниками автомобілів не хвилюватися щодо заряджання батареї. Крім того, впроваджено і інші ініціативи для власників електромобілей, такі як безкоштовне паркування, право пересуватися по виділеним для автобусів смугам, дешевше страхування, субсидії для облаштування зарядних точок в будинках.

На кінець 2017 року близько 27% муніципального автопарку Осло будуть складати електромобілі.

Електричні автомобілі на смугах для автобусів. Photo credit: Nissan Leaf in a bus lane, Norsk Elbilforening http://www.flickr.com/photos/elbilforeningen/8634591266/in/faves-30998987@N03/

Приклади скандинавських міст можливо не є універсальними, але вони показують як працюють політичні рішення. Муніципалітет повинен виступати ініціатором змін, що ведуть до покращення умов проживання в містах.